- несмілість
- -лості, ж.Властивість і стан за знач. несмілий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
несмілість
Смотреть что такое "несмілість" в других словарях:
несмілість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
несміливість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
несміливість — вості, ж. Властивість і стан за знач. несміливий 1) … Український тлумачний словник
несміливий — а, е. 1) Якому властиві боязливість, соромливість, нерішучість. || у знач. ім. несмі/ли/вий, вого, ч. Боязлива, соромлива, нерішуча людина. || Який виражає боязливість, соромливість. 2) перен. Який слабо виявляється; нечітко виражений, окреслений … Український тлумачний словник
непевний — I 1) (про голос, рухи, ходу тощо який свідчить про внутрішні сумніви, невпевненість, несміливість тощо / слабість), невпевнений, нерішучий; нетвердий (про голос, ходу); безві[о]льний (який виражає брак волі, нерішучість); хи(с)ткий, нетривкий,… … Словник синонімів української мови
Крестовые походы — КРЕСТОВЫЕ ПОХОДЫ. Такъ назывались въ сред. вѣка экспедиціи противъ мусульманъ, организованныя папами. Эпохой К. пох. принято считать періодъ времени съ 1096 по 1270 г. Въ теченіе этого періода б. организовано и частью выполнено 8 больш. и нѣск.… … Военная энциклопедия
боязкий — а/, е/. 1) Який усього боїться; несміливий, полохливий, лякливий. •• Не з боязки/х не лякливий, сміливий. 2) Власт. несміливій людині, який має ознаки боязкості, несміливості. || Який виражає боязкість; пройнятий страхом … Український тлумачний словник
неразоумьныи — (172) пр. 1.Неразумный, глупый; безрассудный: не знають б҃а треѡканьнии и неразѹмнии д҃шею. (ἀνόητοι) ПНЧ 1296, 100 об.; ѹподобихъсѧ неразѹмнымъ скотомъ. ˫адениѥмь и питьѥмь. и всѣми похотьми скверъными. СбЯр XIII, 173; а писалъ многогрѣшныи… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
отъвѣщавати — ОТЪВѢЩАВА|ТИ (36), Ю, ѤТЬ гл. 1.Говорить в ответ, отвечать: Пьрвѣѥ даже не слышиши не отъвѣштѧваи. и не вълагаисѧ въ срѣдѹ б‹е›сѣды (μὴ ἀποκρίνου) Изб 1076, 147 об.; въпроше||нъ же бывъ ѿ б҃жествьнаго навъкрати˫а. ѡ сѹщихъ въ епитемии. мнихъже и… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
печисѧ — ПЕ|ЧИСѦ (ЩИСѦ) 2 (312), КОУСѦ, ЧЕТЬСѦ гл. 1.Печься, заботиться, беспокоиться: ты бы о своѥмь сѧ. тъчью печеши аще ѹстроиши добрѣ то о иномь небрежеши. (μεριμνᾶς) Изб 1076, 257 об.; тъкмо ѡ добродѣтели пещис˫а. (ἐξέχεσϑαι) ЖФСт к. XII, 77 об.;… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
